1. Статут навчального закладу

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Альтернативна середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 ім. А. С. Макаренка розвитку здібностей дитини м. Гнівань Тиврівський р-н Вінницької обл. створена Гніванською міською радою Тиврівського району Вінницької області (рішення від 19.09.2000 року №193) та знаходиться у комунальній власності територіальної громади м.Гнівані та с. Грижинці  в особі Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області.

1.2. Юридична адреса альтернативної середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1

ім. А. С. Макаренка розвитку здібностей дитини м. Гнівань :

23310, Вінницька область, Тиврівський район, м. Гнівань, вул. Макаренка, 14, телефон 350-45.

1.3. Альтернативна середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 ім. А. С. Макаренка розвитку здібностей дитини м. Гнівань  (далі – навчальний заклад) є неприбутковою юридичною особою (з обов’язковим внесенням відомостей до відповідних реєстрів ( в тому числі до Реєстру неприбуткових установ та організацій)), має самостійний баланс, рахунок в установі банку,  печатку, штамп, ідентифікаційний номер.

1.4. Засновником (власником) навчального закладу є Гніванська міська рада Тиврівського району Вінницької області.

1.5. Головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

1.6. Головними завданнями навчального закладу є:

— забезпечення права громадян на повну загальну середню  освіту, виховання громадянина України.

— виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

— формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

— виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

— розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

— реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

— виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців);

— створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство;

1.7. Навчальний заклад в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим  постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, іншими нормативно-правовими актами, цим Статутом.

1.8 Навчальний заклад самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України, та власним статутом.

1.9. Навчальний заклад  несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

— безпечні умови освітньої діяльності;

— дотримання державних стандартів освіти;

— дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, приватними особами, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

— дотримання фінансової дисципліни.

1.10. У навчальному закладі визначена українська мова навчання і  запроваджено поглиблене вивчення предметів: українська мова та література, біологія, англійська мова, історія України; профілі навчання:  суспільно-гуманітарний напрям, історичний профіль, філологічний напрям, української філології профіль, іноземної філології профіль, природничо-математичний профіль.

1.11. Навчальний заклад  має право:

— проходити в установленому порядку державну атестацію;

— визначати форми і засоби організації навчально-виховного процесу за погодженням із відділом освіти;

— визначати варіативну частину робочого навчального плану спільно з радою школи;

— в установленому порядку розробляти і впроваджувати експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани;

— спільно з вищими навчальними закладами, науково-дослідними інститутами та центрами проводити науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу, що не суперечить законодавству України;

— використовувати різні форми морального і матеріального заохочення до учасників навчально-виховного процесу;

— бути власником і розпорядником рухомого і нерухомого майна згідно з законодавством України та власним статутом;

— отримувати кошти і матеріальні цінності від органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб;

— залишати у своєму розпорядженні і використовувати власні надходження у порядку, визначеному законодавством України;

— розвивати власну соціальну базу: мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурних підрозділів.

1.12. У навчальному закладі створюються та функціонують:

— методичні  об’єднання: учителів початкових класів, учителів-словесників, учителів математики, інформатики та фізики, учителів іноземних мов, класних керівників;

—  творчі групи: учителів історії та географії, біології та хімії;

— творча студія учителів художньо-естетичного циклу;

— методична рада школи;

— школа молодого та малодосвідченого вчителя.

Структура та форми методичної роботи можуть змінюватися та модернізуватися.

1.13. Медичне обслуговування учнів (вихованців) та відповідні умови для його організації забезпечуються засновником (власником) і здійснюються Гніванською філією Тиврівської районної центральної лікарні та Гніванською АЗПСМ Тиврівського районного центру ПМСД, медичною сестрою навчального закладу.

1.14. Взаємовідносини школи з юридичними і фізичними особами визначаються згідно з чинним законодавством України, договорами, що укладені між ними.

ІІ. Організація навчально-виховного процесу

2.1. Навчальний заклад  планує свою роботу  відповідно до перспективного, річного, місячного планів. В плані роботи відображаються найголовніші питання роботи школи, визначаються перспективи його розвитку. План роботи на рік затверджується радою навчального закладу.

2.2. Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є робочий навчальний план, що складається на основі типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання.

Робочий навчальний план навчального закладу погоджується радою навчального закладу і затверджується органом управління освітою.

У вигляді додатків до робочого навчального плану додаються: розклад уроків (щоденний, тижневий) та режим роботи (щоденний, річний).

2.3. Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники школи самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

4.4.  Навчальний заклад здійснює навчально-виховний процес за денною формою навчання з п’ятиденним робочим тижнем. При необхідності може здійснюватися індивідуальна, інклюзивна та екстернатна форма навчання відповідно до чинного законодавства.

3.5. Зарахування учнів до навчального закладу здійснюється за наказом директора на підставі заяви батьків (або осіб, які їх замінюють), свідоцтва про народження (копії), паспорта, медичної довідки встановленого зразка, документа про наявний рівень освіти (крім дітей, які вступають до першого класу).

У разі потреби учень може перейти протягом будь-якого року навчання до іншого навчального закладу. Переведення учнів до іншого навчального закладу здійснюється за наявності особової справи учня встановленого зразка Міністерством освіти і науки.

3.6.  У школах першого-другого ступеню навчання для учнів 1-7 класів за бажанням їхніх батьків (або осіб, які їх замінюють), при наявності належної навчально-матеріальної бази, педагогічних працівників, обслуговуючого персоналу можуть створюватись групи продовженого дня.

Зарахування до груп продовженого дня і відрахування дітей із них здійснюється наказом директора школи на підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють). Режим роботи груп продовженого дня складається відповідно до розкладу уроків по класах , навантаження вихователів, затверджується наказом директора школи.

2.7. Структура навчального року, а також тижневе навантаження учнів роботи встановлюються навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом.

Навчальні заняття розпочинаються 1 вересня у День знань та закінчуються згідно з термінами, які встановлюються МОН України. Навчальний рік поділяється на два семестри.

2.8. Відволікання учнів від навчальних занять та інших видів діяльності, не пов’язаних з процесом навчання, забороняється (крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України).

2.9. За погодженням з відповідними структурними підрозділами районної державної адміністрації з урахуванням місцевих умов, специфіки та профілю навчального закладу запроваджується графік канікул. Загальна  тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш, як 30 календарних днів.

2.10. Тривалість уроків у навчальному закладі становить: у 1 класі — 35 хвилин; у 2-4 класах — 40 хвилин; у 5-11 класах — 45 хвилин. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та територіальними установами державної саніторно-епідеміологічної служби.

2.11. Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків, що складається на кожен семестр відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог, погоджується  радою школи та затверджується директором школи.

Тижневий режим роботи навчального закладу затверджується у розкладі навчальних занять. Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у школі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань.

2.12. Зміст, обсяг і характер домашніх завдань з кожного предмету визначаються вчителем відповідно до педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

2.13. У навчальному закладі визначення рівня досягнень учнів у навчанні здійснюється відповідно до діючої системи оцінювання досягнень у навчанні учнів (вихованців), ведеться тематичний облік знань.

У першому класі дається словесна характеристика знань учнів у навчанні, у другому – відповідно рішення педагогічної ради навчального закладу.

У документі про освіту (табель успішності, свідоцтві, атестаті) відображаються досягнення учнів у навчанні за семестри, навчальний рік та державну підсумкову атестацію. У документи  про освіту учням 9, 11 класів заноситься середній бал документа.

2.14. Результати семестрового, річного, підсумкового оцінювання доводяться до відома учнів класним керівником (головою атестаційної комісії).

2.15. Порядок переведення і випуск учнів школи визначається  нормативними документами МОН України.

2.16.  При переведенні учнів з початкової до основної школи передусім беруться до уваги досягнення у навчанні не нижче середнього рівня  з української мови, читання, математики.

2.17. Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів, які закінчили певний ступень навчання, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації. Порядок проведення державної підсумкової атестації визначається нормативними документами МОН України.

2.18. Учням, які закінчили певний ступень школи, видається відповідний документ про освіту:

— по закінченні початкової школи — табель успішності;

—  по закінченні основної школи — свідоцтво про базову загальну середню освіту;

— по закінченні старшої школи — атестат про повну загальну середню освіту.

2.19. За успіхи у навчанні для учнів (вихованців) можуть встановлюватись такі форми морального і матеріального заохочення в межах  коштів, передбачених на ці цілі.

ІІІ. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

3.1. Учасниками навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі  є:

— учні (вихованці);

— керівники;

— педагогічні працівники;

— психолог, бібліотекар;

— інші спеціалісти;

— батьки або особи, які їх замінюють;

3.2. Права та обов’язки  учнів (вихованців), педагогічних та інших працівників визначаються чинним законодавством та цим статутом.

3.3. Учні мають право:

— на вибір форми навчання, факультативів, спецкурсів, позашкільних та позакласних занять;

— на користування матеріально-технічною, культурно-спортивною базою школи;

— на доступ до інформації з усіх галузей знань; брати участь у різних видах науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;

— брати участь у роботі органів громадського самоврядування школи;

—  брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу, дозвілля учнів;

— брати участь у добровільних самодіяльних об’єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;

— на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, що порушують права або принижують їх честь, гідність;

— на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці;

3.4. Учні зобов’язані:

— оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками, підвищувати загальнокультурний рівень;

— дотримуватися вимог Статуту, правил внутрішнього розпорядку; бережливо ставитись до державного, громадського і особистого майна;

— дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм;

— брати посильну участь у різних видах трудової діяльності, що не заборонені чинним законодавством;

— дотримуватися правил особистої гігієни;

— дбати про власну гігієну та охайний зовнішній вигляд;

— не користуватись мобільними телефонами під час навчально-виховного процесу;

— учні залучаються за згодою їх батьків до самообслуговування (8-11 класи), різних видів

суспільно корисної праці відповідно до цього Статуту і правил внутрішнього розпорядку школи з урахування віку, статі, фізичних можливостей.

3.5. Педагогічними працівниками навчального закладу можуть бути особи з високими моральними якостями, які мають відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної

підготовки, здійснюють педагогічну діяльність, забезпечують результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я яких дозволяє виконувати професійні обов’язки.

3.6. Призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних та інших працівників й інші трудові відносини регулюються законодавством України про працю. Законом України «Про загальну середню освіту» та іншими законодавчими актами.

3.7. Педагогічні працівники мають право на:

— захист професійної честі, гідності;

— самостійний вибір форм, методів, засобів навчальної роботи, не шкідливих для здоров’я учнів;

— участь в обговоренні та вирішенні питань організації навчально-виховного процесу;

— проведення в установленому порядку науково-дослідної, експериментальної, пошукової роботи;

— виявлення педагогічної ініціативи;

— позачергову атестацію з метою отримання відповідної категорії, педагогічного звання;

— участь у роботі органів громадського самоврядування школи;

— підвищення кваліфікації, перепідготовку;

— отримання пенсії, у тому числі і за вислугу років в порядку визначеному законодавством України;

— на матеріальне, житлово-побутове (при наявності) чи соціальне забезпечення відповідно до чинного законодавства;

Відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

3.8. Педагогічні працівники зобов’язані:

— забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до на­вчальних програм на рівні обов’язкових державних вимог;

—  сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей дітей, а також збереженню їх здоро­в’я, здійснювати пропаганду здорового способу життя;

— сприяти зростанню іміджу навчального закладу;

— настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі;

— виховувати в учнів повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій та звичаїв, духовних та культурних надбань народу України;

— готувати учнів до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

— дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів ;

— захищати учнів від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, тютюну, іншим шкідливим звичкам;

— постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну і політичну культуру; виконувати статут навчального закладу, правила внутрішнього розпоряд­ку, умови контракту чи трудового договору;

—  виконувати накази і розпорядження адміністрації, органів державного управління освітою;

— брати участь у роботі педагогічної ради.

3.9. У навчальному закладі обов’язково проводиться атестація педагогічних працівників. Атестація здійснюється, як правило, раз у п’ять років. Порядок проведення атестації встановлюється Міністерством освіти і науки України.

3.10. Педагогічні працівники, які систематично порушують статут, правила внутрішнього розпорядку школи, не виконують посадових обов’язків, умови колективного договору або за результатами атестації не відповідають займаній посаді, звільняються з роботи відповідно до чинного законодавства.

3.11.  Батьки та особи, які їх замінюють, мають право:

— обирати і бути обраними до батьківських комітетів, батьківської ради, ради школи;

— звертатись до органів управління освітою, адміністрації школи і органів громадського самоврядування з питань навчання, виховання дітей;

— брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення організації навчально-виховного процесу та зміцненні матеріально-технічної бази школи;

— на захист законних інтересів своїх дітей в органах громадського самоврядування школи та у відповідних державних, судових органах;

3.12. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:

— забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

— постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

— поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до Вітчизни, сім’ї, державної та рідної мов, повагу до національної істо­рії, культури, цінностей інших народів;

— виховувати у дітей повагу до законів, прав, основних свобод людини;

3.13.  Представники громадськості мають право:

— обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування в школі;

— керувати учнівськими об’єднаннями за інтересами і гуртками, секціями;

— сприяти покращенню матеріально-технічної бази, фінансовому забезпеченню школи;

— проводити консультації для педагогічних працівників;

— брати участь в організації навчально-виховного процесу;

3.14.  Представники громадськості зобов’язані:

— дотримуватися Статуту школи;

— виконувати накази та розпорядження адміністрації з питань організації навчально-виховного процесу;

— захищати учнів від всіляких форм фізичного та психічного насильства, пропагувати здоровий спосіб життя, шкідливість вживання алкоголю, наркотиків, тютюну тощо.

ІV. УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

4.1. Управління навчальним закладом здійснюється в межах повноважень, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, його засновником (власником) Гніванською міською радою та відділом освіти Тиврівської районної державної адміністрації (далі – орган управління освітою).

Безпосереднє керівництво школою здійснює його директор. Директором може бути тільки громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менш як 3 роки. Директор школи, заступники призначаються і звільняються з посади органом управління освітою.

Призначення та звільнення заступників директора здійснюється за поданням директора з дотриманням чинного законодавства.

4.2. Вищим органом громадського самоврядування школи є загальні збори (конференція) колективу, що скликаються не менше одного разу на рік.

Делегати загальних зборів з правом вирішального голосу обираються від таких трьох категорій:

— працівників школи — зборами трудового колективу;

— учнів школи другого-третього ступеня — класними зборами; батьків, представників громадськості — класними батьківськими зборами.

Кожна категорія обирає однакову кількість делегатів. Визначається така кількість делегатів:

— від працівників навчального закладу — 75, учнів — 75,

— батьків і представників громадськості — 75.

Загальні збори правочинні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів.

Право скликати збори мають голова ради навчального закладу , учасники зборів, якщо за це висловилось не менше третини їх загальної кількості, директор навчального закладу, засновник.

Загальні збори (конференція):

— обирають раду школи, її голову, встановлюють термін їх повноважень;

— заслуховують звіт директора і голови ради навчального закладу;

— затверджують основні напрями вдосконалення навчально-виховного процесу, розглядають інші найважливіші напрями діяльності навчального закладу;

— приймають рішення про стимулювання праці керівників та інших педагогічних працівників.

4.3.У період між загальними зборами (конференцією) діє рада навчального закладу.

4.3.1. Метою діяльності ради є:

— сприяння демократизації і гуманізації навчально-виховного процесу; об’єднання зусиль педагогічного і учнівського колективів, батьків, громадськості щодо розвитку школи та удосконалення навчально-виховного процесу;

— формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління школою;

— розширення колегіальних форм управління ;

— підвищення ролі громадськості у вирішенні питань, пов’язаних з організацією навчально-виховного процесу.

4.3.2. Основними завданнями ради є:

— підвищення ефективності навчально-виховного процесу у взаємодії з сім’єю, громадськістю, державними та приватними інститутами;

— визначення стратегічних завдань, пріоритетних напрямів розвитку школи та сприяння організаційно-педагогічному забезпеченню  навчально-виховного процесу;

— формування виховного середовища;

— створення належного педагогічного клімату в школі;

— сприяння духовному, фізичному розвитку учнів (вихованців) та набуття ними соціального досвіду;

— підтримка громадських ініціатив щодо вдосконалення навчання та виховання учнів, творчих пошуків і дослідно-експериментальної роботи педагогів;

— сприяння організації  дозвілля  та оздоровлення учнів (вихованців);

— ініціювання дій, що сприяли б неухильному виконанню положень чинного законодавства щодо обов’язковості загальної середньої освіти;

— стимулювання морального та матеріального заохочення учнів (вихованців), сприяння пошуку, підтримки обдарованих дітей;

— зміцнення партнерських зв’язків  між  родинами  учнів (вихованців) та школою з метою забезпечення єдності навчально-виховного процесу.

4.3.3. До ради обираються пропорційно представники від педагогічного колективу, учнів (вихованців)  II — III ступенів навчання, батьків і громадськості. Представники в раді і загальна її чисельність  визначаються загальними зборами (конференцією) школи.

Рішення про дострокове припинення роботи члена ради з будь-яких причин приймається виключно загальними зборами (конференцією).

На чергових виборах склад ради оновлюється не менше ніж на третину.

4.3.4. Рада школи діє на засадах:

— пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави;

— дотримання вимог законодавства України;

— колегіальності ухвалення рішень;

— добровільності і рівноправності членства;

— гласності.

Рада працює за планом, що затверджується загальними зборами (конференцією).

Кількість засідань визначається їх доцільністю, але має бути не меншою чотирьох разів на / навчальний рік.

Засідання ради може скликатися її головою або з ініціативи директора школи, власника (засновника), а також членами ради.

Рішення ради приймається простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин її членів. У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови ради.

Рішення ради, що не суперечать чинному законодавству та Статуту школи, доводяться в 7-денний термін до відома педагогічного колективу, учнів (вихованців), батьків або осіб, які їх замінюють, та громадськості.

Уразі незгоди адміністрації школи з рішенням ради створюється узгоджувальна комісія, яка розглядає спірне питання. До складу комісії входять представники органів громадського самоврядування, адміністрації, профспілкового комітету школи.

4.3.5. Очолює раду навчального закладу голова, який обирається із складу ради. Голова може бути членом педагогічної ради. Головою ради не можуть бути директор та його заступники. Для вирішення поточних питань рада може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Склад комісій і зміст їх роботи визначається радою.

Члени ради мають право виносити на розгляд усі питання, що стосуються діяльності навчального закладу, пов’язаної з організацією навчально-виховного процесу, проведенням оздоровчих та культурно-масових заходів.

4.3.6.  Рада навчального закладу:

— організовує виконання рішень загальних зборів (конференції);

— вносить пропозиції щодо зміни типу, статусу, профільності навчання, вивчення іноземних мов;

— спільно з адміністрацією розглядає і затверджує план poбoти школи та здійснює контроль за його виконанням;

—  разом з адміністрацією здійснює контроль за виконанням Статуту школи;

— затверджує режим роботи школи;

— сприяє формуванню мережі класів школи, обґрунтовуючи її доцільність в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;

— приймає рішення спільно з  педагогічною  радою  про представлення до нагородження випускників школи золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» або срібною медаллю «За досягнення у навчанні» та нагородження учнів похвальними листами «За високі досягнення у навчанні» та похвальними грамотами «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів»;

— разом із педагогічною радою визначає доцільність вибору навчальних предметів варіативної частини робочих навчальних планів, враховуючи можливості, потреби учнів, а також тенденції розвитку регіону, суспільства і держави;

— погоджує робочий навчальний план на кожний навчальний рік;

— заслуховує звіт голови ради, інформацію директора та його заступників з питань навчально-виховної та фінансово-господарської діяльності;

— бере участь у засіданнях атестаційної комісії з метою обговорення питань про присвоєння кваліфікаційних категорій вчителям;

— виносить на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо поліпшення організації позакласної та позашкільної роботи з учнями;

— виступає ініціатором проведення добродійних акцій (ярмарків, конкурсів тощо);

— вносить на розгляд педагогічної ради та відповідного органу управління освітою пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу;

— ініціює розгляд кадрових питань та бере участь у їх вирішенні;

— сприяє створенню та діяльності центрів дозвілля, а також залучає громадськість, батьків (осіб, які їх замінюють) до участі в керівництві гуртками, іншими видами позакласної та позашкільної роботи, до проведення оздоровчих та культурно-масових заходів з учнями;

— розподіляє і контролює кошти фонду загального обов’язкового навчання, приймає рішення про надання матеріальної допомоги учням;

— розглядає питання родинного виховання;

— бере участь за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають в несприятливих соціально-економічних умовах;

— сприяє педагогічній освіті батьків;

— сприяє поповненню  бібліотечного  фонду та передплаті періодичних видань;

— розглядає питання здобуття обов’язкової загальної середньої освіти учнями;

— організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів;

— розглядає звернення учасників навчально-виховного процесу з питань роботи школи;

— вносить пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу;

— може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Склад комісій та зміст їх роботи визначається радою.

4.4. При навчальному закладі за рішенням загальних зборів  (конференцій) може створюватися і діяти піклувальна рада.

4.4.1. Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення доступності загальної середньої освіти для всіх громадян, задоволення освітніх потреб особи, залучення широкої громадськості до вирішення проблем навчання і виховання.

4.4.2. Основними завданнями піклувальної ради є:

— сприяння виконанню законодавства України щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти;

-співпраця з органами виконавчої влади, організаціями, підприємствами, установами, навчальними закладами, окремими громадянами, спрямована на поліпшення умов навчання і виховання учнів (вихованців) у навчальному закладі;

— зміцнення навчально-виробничої, наукової, матеріально-технічної, культурно-спортивної, корекційно-відновної та лікувально-оздоровчої бази навчального закладу;

— організація змістовного дозвілля та оздоровлення учнів (вихованців), педагогічних працівників;

— вироблення рекомендацій щодо раціонального використання фонду загальнообов’язкового навчання;

— запобігання дитячій бездоглядності;

— сприяння працевлаштуванню випускників навчального закладу;

— стимулювання творчої праці педагогічних працівників та учнів (вихованців);

— всебічне зміцнення зв’язків між родинами учнів (вихованців) та навчальним закладом.

4.5.2.  Піклувальна рада формується у скла­ді 9 осіб від представників місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, окремих громадян, у тому числі інозем­них. Члени піклувальної ради обираються на загальних зборах (конференції) загаль­ноосвітнього навчального закладу шляхом голосування простою більшістю голосів. Члени піклувальної ради працюють на гро­мадських засадах.

Не допускається втручання членів піклувальної ради в навчально-виховний процес (відвідування уроків тощо) без згоди керівника загальноосвітнього навчального закладу.

У випадках, коли хтось із членів піклу­вальної ради вибуває, на загальних зборах (конференції) на його місце обирається інша особа.

4.5.3. Піклувальна рада діє на засадах:

— пріоритету прав людини, поєднання інтересів особи, суспільства;

—  самоврядування;

—  дотримання вимог законодавства України;

—  колегіальності ухвалення рішень;

—  добровільності та рівноправності член­ства;

—  гласності.

Робота піклувальної ради планується до­вільно. Кількість засідань визначається їх доцільністю, але, як правило, не менше ніж два рази на рік. Засідання можуть проводитися також на вимогу третини і більше її членів. Засідання піклувальної ради є правомоч­ним, якщо на ньому присутні не менше як дві третини її членів. Рішення піклувальної ради приймається простою більшістю голосів. Піклувальна рада інформує про свою ді­яльність у доступній формі на зборах, у засобах масової інформації, через спеці­альні стенди тощо.

Рішення піклувальної ради у 7-денний термін доводяться до відома батьків, гро­мадськості. Їх виконання організовується членами піклувальної ради. Із числа членів піклувальної ради також обираються заступник та секретар.

Голова піклувальної ради:

— скликає і координує роботу піклуваль­ної ради;

— готує і проводить засідання, затвер­джує рішення піклувальної ради;

— визначає функції заступника, секретаря та інших членів;

— представляє піклувальну раду в орга­нах державної влади, в органах міс­цевого самоврядування, в установах, на підприємствах та організаціях з пи­тань, віднесених до її повноважень;

— організовує взаємодію піклувальної ради з адміністрацією школи. Голова піклувальної ради має право деле­гувати свої повноваження членам піклу­вальної ради.

4.5.5. Піклувальна рада має право:

— вносити на розгляд органів виконавчої влади, керівника загальноосвітнього навчального закладу, за­гальних зборів (конференції) пропозиції щодо зміцнення матеріально-технічної, навчально-виробничої, наукової, культурно- спортивної, корекційно-відновлювальної та лікувально-оздоровчої бази загально­освітнього навчального закладу;

— сприяти залученню додаткових джерел фі­нансування загальноосвітнього навчально­го закладу;

— вживати заходів щодо зміцнення мате­ріально-технічної та навчально-методичної бази загальноосвітнього навчального за­кладу;

— сприяти стимулюванню творчої праці пе­дагогічних працівників, учнів (вихованців);

— брати участь у розгляді звернень громадян з питань, що стосуються роботи загально­освітнього навчального закладу, з метою сприяння їх вирішенню у встановленому порядку.

— створювати комісії, ініціативні групи, до складу яких входять представники громадськості, педагогічного колективу, батьки або особи, які їх замінюють, представники учнівського самоврядування.

4.6. Директор навчального закладу:

— здійснює керівництво педагогічним  колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні  умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників;

— організовує навчально-виховний процес;

— забезпечує контроль за виконанням навчальних  планів  і програм, якістю знань, умінь та навичок учнів;

— відповідає за дотримання вимог Державного стандарту загальної середньої  освіти,  за  якість і ефективність роботи педагогічного колективу;

— створює необхідні умови для участі  учнів  у  позакласній  та позашкільній роботі, проведення виховної роботи;

— забезпечує дотримання вимог щодо охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних   норм, вимог техніки безпеки;

— розпоряджається в  установленому  порядку  майном школи та його коштами;

— підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи  навчання  та виховання,  заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;

— забезпечує права учнів (вихованців) на захист їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

— призначає класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, навчально-дослідними ділянками;

— контролює організацію  харчування  і медичного обслуговування учнів;

— здійснює контроль за проходженням працівниками у встановлені терміни обов’язкових медичних оглядів і несе за це відповідальність;

— розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами;

— видає у межах своєї компетенції  накази та  розпорядження  і контролює їх виконання;

— за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього розпорядку, посадові обов’язки працівників навчального закладу;

— несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами (конференцією), засновником, місцевими органами державної виконавчої влади тощо.

4.7. Обсяг педагогічного навантаження вчителів визначається на підставі законодавства директором навчального закладу і затверджується органом управління освітою.

Обсяг педагогічного навантаження може бути менше тарифної ставки (посадового окладу) лише за письмовою згодою педагогічного працівника.

Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається лише у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з дотриманням законодавства про працю.

4.8. У навчальному закладі створюється постійно діючий дорадчий колегіальний орган — педагогічна рада. Головою педагогічної ради є директор навчального закладу.

4.9. Педагогічна рада розглядає питання:

— удосконалення і методичного забезпечення  навчально-виховного процесу, планування та режиму роботи школи;

— участі в інноваційній та експериментальній діяльності школи, співпраці з вищими навчальними закладами  та  науковими установами;

— підвищення кваліфікації педагогічних працівників,  розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;

— переведення учнів до наступних класів і їх випуску,  видачі документів про відповідний рівень  освіти,  нагородження  за досягнення у навчанні;

— морального та матеріального заохочення учнів та працівників навчального школи.

4.10. Робота педагогічної ради планується в  довільній  формі відповідно до потреб школи. Кількість  засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не може бути менше чотирьох разів на рік. Члени педагогічної ради мають право виносити  на  її  розгляд актуальні питання навчально-виховного процесу.

4.11. У навчальному закладі можуть створюватись учнівські та вчительські громадські організації, що діють відповідно до чинного законодавства України.

4.12. За рішенням батьківської конференції в школі діють батьківський комітет школи та комітети класів.

4.13.  Метою діяльності комітетів є:

— захист  законних  інтересів своїх  дітей  в  органах  громадського  самоврядування закладу,  у відповідних державних,  судових органах,

— надання допомоги педагогічному  колективу  в реалізації завдань загальної середньої освіти.

4.14. Основними завданнями діяльності комітетів є сприяння створенню умов для:

— формування та розвитку особистості учня та його громадянської позиції, становленню учнівського самоврядування;

— виховання в учнів шанобливого ставлення до державних святинь, української мови і культури, історії і культури народів,  які проживають в Україні;

— формування загальнолюдської  культури і моралі, культури міжетнічних відносин;

— захисту здоров’я та збереження життя і здоров’я дітей;

— здобуття учнями обов’язкової загальної середньої освіти, розвитку їх природних здібностей та підтримки обдарованої молоді;

— запобігання бездоглядності дітей у вільний від занять  час  і безпритульності;

— всебічного зміцнення зв’язків між родинами, навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей;

— залучення батьківської громадськості до професійної орієнтації учнів, позакласної та позашкільної роботи;

— організації роботи з розповсюдження психолого-педагогічних і правових знань серед батьків,  підвищення їх відповідальності  за навчання і виховання дітей;

— вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази навчального закладу та його благоустрою.

4.15. Основними принципами діяльності комітетів є:

— законність,

— гласність,

— колегіальність,

— толерантність,

— виборність,

— організаційна самостійність в межах повноважень, визначених цим положенням та законодавством;

— підзвітність  і  відповідальність  перед загальними зборами батьків школи,  (класу).

4.16.  Комітет класу формується з батьків або осіб, які їх заміняють  і діє від їх імені.

Комітет класу, голова та заступник голови обираються на зборах батьків класу на початку  навчального року.

Кількісний склад та термін повноважень комітету визначаються зборами батьків класу

4.17. Збори батьків класу   проводяться  за  рішенням комітету класу не рідше двох разів на семестр.

4.18. Комітет школи формується з голів (представників) усіх комітетів класів,  та з інших батьків  за  рекомендацією  комітетів класів або ради закладу

4.19. Кількісний та якісний склад комітету школи, термін його повноважень визначаються Радою школи.

Комітет школи у разі необхідності може скликати збори батьків школи.  Правомочний  склад зборів становить не менше як дві третини від загальної кількості дітей у школі. Рішення приймаються простою більшістю голосів.

У разі неможливості проведення загальних зборів батьків школи питання, що потребують  розгляду загальними зборами, можуть виноситься на обговорення зборів батьків класів, яких стосуються ці питання. У такому випадку рішення приймається за рахуванням рішень зборів  батьків класів на засадах простої більшості голосів згідно з протоколами засідань батьківських комітетів класів.

Рішення зборів батьків, комітетів доводиться до відома батьків, керівництва школи, а,  за необхідності,  відповідного органу управління освітою у 10-денний термін.

Комітети можуть створювати постійні  або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Чисельність комісій та зміст їх роботи визначаються комітетами та затверджуються їх головами.

У випадку, коли член комітету достроково складає свої повноваження, вибори  нового  члена  відбуваються на батьківських зборах.

Комітети планують свою роботу на підставі плану роботи школи, рішень зборів батьків, рекомендацій директора, класного керівника, органів учнівського самоврядування, громадськості. План роботи має вільну  форму і затверджується головою відповідного комітету. Плани роботи  комісій,  створених при комітеті,  є складовими плану роботи комітету.

Для координації роботи до складу комітету входить заступник директора школи з навчально- виховної роботи

При недосягненні згоди між директором школи і більшістю членів  комітету школи питання вирішуються відділом освіти райдержадміністрації або радою школи; між  класним керівником  і  комітетом  класу  —  керівництвом  або  радою школи.

Комітети звітують про свою роботу перед зборами батьків один раз на рік — в день виборів нового складу комітетів.

Комітети  ведуть протоколи своїх засідань і зборів,  що зберігаються у голови комітету,  і  передаються  за  актом  новому складу відповідних комітетів.

Керівництво і класні   керівники школи не несуть відповідальності за стан оформлення протоколів.

4.20. Комітети мають право:

— брати участь в обстеженні житлово-побутових умов  учнів, які перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах;

— встановлювати зв’язки з місцевими органами виконавчої влади та місцевого  самоврядування,

органами внутрішніх справ, громадськими організаціями, підприємствами, навчальними та науковими установами,  сільськогосподарськими господарствами щодо надання фінансової та

матеріально-технічної допомоги школі, захисту здоров’я і життя учнів, навчальної та  виховної  роботи, організації  підвозу та харчування  учнів, благоустрою та з питань забезпечення санітарно-гігієнічних умов у школі;

— вносити на розгляд керівництва (педагогічної  ради) школи пропозиції щодо змін типу навчального закладу,  його статусу, вдосконалення умов організації навчально-виховного процесу, організаційно-господарських питань, які мають бути  розглянуті  керівництвом школи в місячний термін і результати розгляду доведені до відома батьків;

— звертатися до директора, класного керівника, педагогічної та ради школи щодо роз’яснення  стану і перспектив  роботи школи з окремих питань, що турбують батьків;

—  порушувати клопотання  щодо  позбавлення чи обмеження батьківських прав;

— за необхідності заслуховувати звіти батьківських комітетів і надавати допомогу щодо поліпшення їх роботи;

—  скликати позачергові батьківські збори (конференції);

— створювати благодійні фонди відповідно до чинного законодавства, у т.ч. контролювати надходження і розподіл грошей, брати участь у вирішенні інших питань, передбачених статутом  цих фондів;

— надавати пропозиції щодо матеріальної допомоги учням, стимулювання діяльності педагогічних  працівників і результативності виступів  учнів-переможців  олімпіад  (конкурсів, змагань тощо), батьків;

— сприяти покращенню харчування учнів;

— сприяти дотриманню санітарно-гігієнічних та матеріально-технічних умов функціонування школи;

— брати участь у  прийнятті рішень  стосовно організації оздоровлення учнів;

— контролювати раціональне  використання   фондів   загального обов’язкового навчання;

— сприяти організації інноваційної  та  експериментальної діяльності школи;

— звертатися до відповідних органів управління освітою, органів громадського самоврядування з питаннями, пов’язаними з навчанням і вихованням дітей;

—  бути відзначеними грамотами та іншими формами  морального  та матеріального заохочення.

З  метою більш  ефективного захисту прав та інтересів дітей батьки можуть об’єднуватися в асоціації та інші  добровільні об’єднання.

4.21. Комітети зобов’язані:

—  виконувати плани  роботи,  затверджені  головою  відповідного комітету;

— вести протоколи засідань батьківських зборів, що зберігаються в справах школи та передаються за актом новообраному комітету;

— надавати інформацію про свою діяльність за проханням директора школи або відповідного органа управління освітою;

— залучати батьків до організації позакласної  та  позашкільної роботи;

— організовувати чергування батьків під час культурно-масових заходів у школі з метою збереження життя і здоров’я учнів;

—  у разі  потреби  звітувати  перед загальними  зборами (конференціями).

Голова  батьківського комітету школи є членом ради школи. Він може брати участь у засіданнях педагогічної ради школи у під час розгляду питань, віднесених до компетенції  комітету, з правом дорадчого голосу.

Голова батьківського  комітету школи має право  знайомитися  з організацією, проведенням і  результатами  державної  підсумкової атестації учнів.

Голова (представник) батьківського  комітету школи може бути членом атестаційної  комісії для проведення  атестації  педагогічних працівників школи.

V. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА

5.1. Матеріально-технічна база навчального закладу включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання,  транспортні засоби, службове  житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі.

5.2. Майно навчального закладу належить їй на правах власності, повного господарського відання або оперативного управління відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування і Статуту навчального закладу та укладених нею угод та не може бути вилученим у неї, якщо інше не передбачено законодавством.

5.3. Навчальний заклад відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони.

5.4. Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого майна школи проводиться лише у випадках, передбачених чинним законодавством. Збитки, завдані внаслідок порушення його майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються відповідно до чинного законодавства.

5.5. Для забезпечення навчально-виховного процесу із дотриманням діючих нормативів база школи, крім класних приміщень, включає  навчальні кабінети, майстерні, спортивну та актову зали,  бібліотеку, медичний кабінет.

5.6. Відповідно до рішення Гніванської міської ради навчальний заклад має земельну ділянку, де розміщується спортивний майданчик, зони відпочинку, господарські будівлі тощо.

VI . Фінансово-господарська діяльність

6.1. Фінансово-господарська діяльність навчального закладу здійснюється на основі його кошторису. Кошторис і план асигнувань складається і затверджується відповідно до чинного законодавства України.

6.2. Джерелами формування кошторису школи є:

— кошти засновника;

— кошти державного, місцевого  бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі Державних стандартів освіти;

— можуть бути – кошти фізичних, юридичних осіб;

— можуть бути — кошти, отримані за надання платних послуг;

— можуть бути — доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, городу, від здачі в оренду приміщень, споруд, обладнання;

— можуть бути — благодійні внески юридичних і фізичних осіб.

6.3. У навчальному закладі створюється фонд загального обов’язкового навчання, який формується з урахуванням матеріально-побутових потреб учнів за рахунок коштів засновників та бюджету в розмірі не менше трьох відсотків витрат на його поточне утримання, а також за рахунок коштів, залучених з інших джерел.

Кошти фонду загального обов’язкового навчання здійснюються цим навчальним закладом згідно з наказом директора, що видається на підставі рішення ради навчального закладу, відповідно до порядку, передбаченого чинним законодавством. Контроль за правильним використанням коштів фонду загального обов’язкового навчання здійснюють органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, органи управління освітою.

6.4. Навчальний заклад  має право на придбання та оренду необхідного обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами будь-якого підприємства, установи, організації або фізичної особи, фінансувати за рахунок власних надходжень заходи, що сприяють поліпшенню соціально-побутових умов колективу.

6.5. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в школі визначається законодавством та нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади. За рішенням засновника школи бухгалтерський облік може здійснювати самостійно або через централізовану бухгалтерію.

6.6. Звітність про діяльність школи встановлюється відповідно до законодавства України.

6.7. Кошти, активи, отримані доходи (прибутки або їх частини) закладу не підлягають розподілу серед засновників (учасників), членів, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних між собою осіб.

VII. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

7.1. Навчальний заклад за наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, власних надходжень має право проводити міжнародний учнівський та педагогічний обмін у рамках освітніх програм, проектів, встановлювати відповідно до законодавства прямі зв’язки з міжнародними організаціями та освітніми асоціаціями.

7.2. Навчальний заклад має право відповідно до законодавства укладати договори про співробітництво з навчальними закладами, науковими установами, підприємствами, організаціями,  громадськими об’єднаннями інших країн.

VIII. КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ЗАКЛАДУ

8.1. Державний контроль за діяльністю школи  здійснюється  з метою забезпечення  реалізації  єдиної  державної політики у сфері загальної середньої освіти.

8.2. Державний  контроль за діяльністю здійснюють Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Державна інспекція навчальних закладів, засновник та відділ освіти Тиврівської районної державної адміністрації.

8.3. Основною формою державного контролю за діяльністю школи є атестація, що проводиться не рідше одного разу на десять років у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

8.4. У період між атестацією проводяться перевірки (інспектування) школи з питань, пов’язаних з його навчально-виховною діяльністю. Зміст, види і періодичність цих перевірок визначаються залежно від стану навчально-виховної роботи, але не частіше 1 -2 разів на рік. Перевірки з питань, не пов’язаних з навчально-виховною діяльністю, проводяться його засновником відповідно до законодавства.

IX. РЕОРГАНІЗАЦІЯ АБО ЛІКВІДАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

9.1. Рішення, про реорганізацію ( злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідацію навчального закладу приймає засновник.

У разі реорганізація школи вся сукупність його прав та обов’язків переходить до його правонаступників.

Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, яка утворюється Засновником або за рішенням господарського суду.

З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління навчальним закладом.

9.2. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно навчального закладу, виявляє його дебіторів і кредиторів і розраховується з ними, складає ліквідаційний баланс і представляє його засновнику.

9.3. У випадку реорганізації права та зобов’язання навчального закладу переходять до правонаступників відповідно до чинного законодавства або визначених навчальних закладів.

9.4. В разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) активи закладу передаються одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету.

 

 

 

 

Ви можете залишити коментар, або Трекбек з Вашого сайту.

Залишити коментар

Ви повинні Увійти, щоб мати змогу залишити коментар.